Про викладання предметів художньо-естетичного циклу у 2021/2022 н.р.
Загальна мистецька освіта – це підсистема шкільної освіти, що гармонійно поєднує навчання, виховання та розвиток дітей і молоді засобами мистецтва. Вона покликана підготувати їх до активної участі в соціокультурному житті, до подальшої художньо-естетичної самоосвіти. Мистецька освіта є посередником між суспільно значущими культурними цінностями й особистісними цінностями людини та забезпечує набуття ключових і предметних мистецьких компетентностей, формування прагнення і здатності до художньо-творчої самореалізації і духовного самовдосконалення протягом життя.
Навчання предметів освітньої га- лузі «Мистецтво» у 2021-2022 н.р. має будуватися на інтеграції в практичну діяльність інноваційних художньо-педагогічних технологій з використанням концептуальних засад сучасної (зокрема загальної мистецької) освіти, загальних положень дидактики, психології, методики, завдань і видів діяльності, які спрямовані на розвиток ключових, міжпредметних і предметних компетентностей учнів.
Зміст мистецької освітньої галузі може реалізовуватися в 1-7 класах як через інтегрований курс «Мистецтво», так і через окремі предмети за видами мистецтва: образотворче мистецтво та музичне мистецтво. Вибір здійснюється з урахуванням фахової підготовки кадрового складу педагогічних працівників школи та погоджується педагогічною радою. У 8-11 класах вивчається інтегрований курс «Мистецтво».
Необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є дотримання інтегративного підходу у навчанні, який може розглядатися через узгодження програмового змісту в межах галузі між предметами «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» та через узгодження предметів мистецької освітньої галузі зі змістом інших освітніх галузей (наприклад, сприймання музичного твору, мультфільму тощо на заняттях з вивчення мови), за умови дидактичної доцільності і коректності використання того чи іншого матеріалу.
Новий зміст освіти заснований на формуванні ключових компетентностей, які формуються засобами мистецтва у процесі:
усного висловлювання своїх вражень від мистецтва; оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною);
- здійснення елементарних розрахунків для встановлення пропорцій, запису ритму тощо (математична компетентність);
- спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);
- використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);
- формування уміння визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);
- участі у мистецьких заходах, естетизація середовища; прояв відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан) (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);
- виявлення шани до народних традицій, мистецтва рідного краю та толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність);
- прояву бажання ділитися своїми творчими ідеями; творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);
- сприяння і підтримки бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність). Формування ключових компетентностей має відбуватися системно і природньо упродовж усього періоду навчання, де це педагогічно доцільно: учитель має застосовувати свій методичний інструментарій тільки у контексті реалізації завдань мистецької освітньої галузі через відповідні мистецькі трак
тування і приклади.
Програми з освітньої галузі «Мистецтво» передбачають творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, добору навчального художнього матеріалу: кожен учитель має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання учнями, орієнтуючись на критерій їх високої художньої якості, тематику, цікавість для учнів і відповідність їх віку.
Вищеозначене відображається у календарно-тематичному плані педагога на навчальний рік, відповідно до якого він (вона) здійснює навчання здобувачів освіти. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.
Провідними видами діяльності відповідно до змістових ліній програми є художньо-творча діяльність, пізнання мистецтва та комунікація через мистецтво, у процесі яких відбувається формування і розвиток предметних мистецьких компетентностей – музичних, образотворчих тощо.
Художньо-творча діяльність реалізується у формуванні виконавських умінь та навичок з різних видів мистецтва, зокрема: через опанування графічних, живописних, декоративних технік, знайомство з основами композиції, кольорознавства, ліплення тощо (з образотворчого мистецтва); розвиток ритмічного чуття, вокальних та хорових (з музичного мистецтва), акторських та елементарних танцювальних умінь тощо. Велике значення упродовж першого циклу навчання має надаватися розвитку ритмічного чуття, імпровізаціям, різного роду експериментам (наприклад, з кольорами, звуками), а також підтримці дитячих ідей та ініціатив у прикрашанні, естетизації навколишньо- го середовища, що значно розширює можливості дітей у власному творчому самовираженні.
Окрім того, важливо привчати учнів не тільки творити і самовиражатися, але й презентувати результати власної творчості, брати участь у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), а з часом виявляти ініціативу їх створення, спілкуватися з друзями та знайомими про мистецтво. Пізнання мистецтва відбувається, як через художньо-творчу діяльність, так і активне сприймання творів різних видів мистецтва та знайомства з особливостями їхньої художньо-образної мови. Важливо, щоб пізнання мови мистецтва відбувалося в ігровій формі в контексті її практичного застосування: наприклад, вивчення нотної грамоти – під час виконання невеликих вокальних поспівок чи відтворення ритмічних послідовностей.
Однією з умов досягнення освітніх цілей загальної мистецької освіти є зміна функцій педагога: від має бути не інформатором і контролером, а фасилітатором (ведучим, керівником, наставником), який стимулює, спрямовує, підтримує школярів, допомагає їм у досягненні особистісного успіху в царині мистецтва.
Система оцінювання результатів навчання в мистецькій освітній галузі ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня (учениці). Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, а рівень прогресу особистісних досягнень, тому критерієм перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти є динаміка особистісного розвитку учня (учениці). Безперечно, певну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які можуть впливати на освітні результати учнів. Проте для створення об’єктивності системи оцінювання, перевірка має інтегрувати з одного боку досягнення учнів у різних видах діяльності відповідно до показників успішності, визначених освітньою програмою, з іншого – їх ставлення до мистецької діяльності, активність та ініціативність, що дасть можливість ефективніше відслідкувати особистісний зріст учня (учениці), оцінити його (її) роботу в освітній діяльності й саморозвитку. До основних видів оцінювання належать: поточне, тематичне і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та оцінювання результатів спільної діяльності за попередньо визначеними критеріями та художньо-творче самовираження, які мають бути збалансованими між собою (формувальне оцінювання). Для організації ефективного формувального оцінювання важливо створити доброзичливу атмосферу на уроці, в якій учень (учениця) не повинні
боятись робити помилку, а сприймати її як одну з можливостей навчатись.
З огляду на обмежений обсяг годин, які виділяються в навчальному плані закладу загальної середньої освіти на вивчення предметів освітньої галуза «Мистецтво», посилюється роль і розширюється смислове трактування принципу взаємозв`язку навчальної та позаурочної діяльності, що передбачає не лише узгодження освітніх заходів у межах школи, а й гармонізацію суспільних (професійно-педагогічних) і сімейно-родинних естетико-виховних впливів, взаємозв`язок школи із соціокультурним середовищем (музеями, театрами, клубами тощо), системою позашкільної освіти (палацами творчості школярів, мистецькими студіями, музичними та художніми школами).
Профільне навчання у старшій школі передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей. Профіль формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення його якісної реалізації. У закладах загальної середньої освіти, що обрали мистецький профіль, навчальний предмет «Мистецтво» є профільним з відповідним годинним навантаженням: 5 годин - у 10-му класі, 5 годин – в 11-му класі.
Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН. Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта».
Актуальними залишаються поради щодо організації дистанційного навчання.
1. Відеоуроки для освоєння сервісів дистанційного навчання Хмельницького ОІППО
https://coggle.it/diagram/Xm_ UXmVe0zaTPeSy/t
2. І.Коберник «Дистанційне навчання під час карантину: що робити школам, батькам і МОН»
https://bit.ly/3kLuJSC
3. Юрій Гайдученко. Покрокова інструкція «як організувати дистанційне навчання учнів»
https://bit.ly/36QSY9N
4. Безкоштовний сервіс онлайн-тестів (освітній проєкт «На урок»)
https://bit.ly/3kGgHl6
2022/2023н.р.
Методичні рекомендації щодо
особливостей
організації освітнього
процесу у першому
(адаптивному)
циклі / 5 класах
закладів загальної
середньої освіти за
Державним стандартом
базової середньої
освіти в умовах реалізації
концепції «Нова
українська школа»
Головне управління загальної середньої та
дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України надсилає для практичного
використання методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього
процесу у 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом
базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа»
для закладів загальної середньої освіти, які є учасниками інноваційного
освітнього проекту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення
і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної
середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої
освіти». Просимо довести їх до відома керівників відповідних закладів загальної
середньої освіти та вчителів. Додаток на 25 арк.
Начальник
Головного управління
загальної середньої та дошкільної освіти
Ю.
Г. Кононенко
Методичні
рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у першому
(адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним
стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова
українська школа»
(Для
закладів загальної середньої освіти, які є учасниками інноваційного
освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження
навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в
умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти»)
Організація
освітньої діяльності в 5-х класах закладів загальної середньої освіти, які за
Наказом МОН України № 406 від 02.04. 2021р. є учасниками інноваційного
освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження
навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в
умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» (далі Проєкту)
у 2021/2022 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України
«Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації
державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова
українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р – https://cutt.ly/OyA9z5p),
Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898 (https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898).
Основним
документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним
стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма
закладу загальної середньої освіти. Заклад освіти, який здійснює свою
діяльність як учасник Проєкту, розробляє освітню програму для
адаптаційного циклу базової середньої освіти (5-6) класи на основі
типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти,
затвердженої наказом МОН № 235 від 19.02.2021 (https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-tipovoyi-osvitnoyi-programi-dlya-5-9-klasiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti).
Освітня програма закладу освіти, розроблена на основі Типової
освітньої програми, має:
·
відповідати структурі типової
освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб,
які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти;
·
визначати (в обсязі не
меншому ніж встановлено відповідною типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на
відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої
освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;
·
містити навчальний
план, що ґрунтується на одному
з варіантів типових навчальних планів відповідної типової
освітньої програми і може передбачати
перерозподіл годин (у визначеному типовим навчальним
планом обсязі в межах мінімального / максимального навантаження для кожної
галузі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами (крім державної
мови) певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з
іншими навчальними предметами;
·
містити перелік
модельних навчальних програм, що використовуються закладом
освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, затверджених
педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з
навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому ніж встановлено
відповідними модельними навчальними програмами;
·
опис форм організації
освітнього процесу та інструментарію оцінювання.
Освітня програма закладу освіти може містити інші складники, що
враховують специфіку та особливості освітньої діяльності закладу освіти.
Освітні програми закладів загальної середньої освіти, згідно із
частиною четвертою статті 7 Закону України «Про освіту», частиною дев’ятою
статті 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту», можуть передбачати
викладання одного чи декількох навчальних предметів (інтегрованих курсів) поряд
із державною мовою англійською чи іншою офіційною мовою Європейського Союзу.
При цьому в освітньому процесі можуть використовуватись методи та прийоми
двомовної та багатомовної освіти.
Освітню програму закладу освіти розробляють з урахуванням
гарантованих державою прав щодо академічної, організаційної, фінансової і
кадрової автономії закладу освіти, а також прав педагогічних працівників на
академічну свободу.
На основі зазначених вимог заклад освіти розробляє власну
освітню програму, яка має таку структуру:
1. Вступна
частина.
2. Загальний
обсяг навчального навантаження (в годинах) і його розподіл за освітніми
галузями, циклами та роками навчання.
3. Навчальний
план закладу освіти з визначеним переліком предметів та інтегрованих курсів та
закріпленим за цими предметами / інтегрованими курсами тижневим навчальним
навантаженням для кожного року навчання.
4. Перелік
модельних навчальних програм та навчальних програм згідно з переліком предметів
та інтегрованих курсів, визначеним навчальним планом закладу освіти.
5. Опис
форм організації освітнього процесу.
6. Опис
інструментарію оцінювання.
7. Інші
складники (за потреби закладу).
Освітню програму закладу схвалює педагогічна рада закладу освіти
та затверджує його керівник.
По
завершенню 2021/2022 навчального року доцільно провести внутрішній аналіз
результатів реалізації розробленої закладом освітньої програми
для 5-6 класів. За результатами такого аналізу згідно з рішенням педагогічної
ради в освітню програму закладу для адаптаційного циклу базової середньої
освіти (5-6) класи можуть бути внесені зміни.
1. Вступна частина
У Вступній частині освітньої
програми закладу освіти:
·
вказують нормативні
документи, на яких ґрунтується відповідна освітня програма;
·
зазначають тип
закладу, для якого складено освітню програму (заклад загальної
середньої освіти з навчанням українською мовою / заклад загальної середньої
освіти, у якому є класи (групи) з навчанням мовою корінного народу або
національної меншини поряд з державною мовою / заклад загальної середньої
освіти, у якому є класи (групи) з навчанням українською мовою та вивченням мови
корінного народу або національної меншини);
·
формулюють мету
і завдання освітньої програми закладу, які ґрунтуються на
визначеній Законом України «Про освіту» меті повної загальної середньої освіти,
що передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка
здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має
прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого
життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та
громадянської активності;
·
визначають вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією
освітньою програмою.
Визначаючи вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за
освітньої програмою, заклад освіти має керуватися винятково чинними
нормативними документами у сфері освіти. Неприпустимим є встановлення таких
вимог, які можуть містити будь-які дискримінаційні прояви, зокрема щодо осіб з
особливими освітніми потребами.
Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть
розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної
середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної
середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному
стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом
встановленого зразка (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової
освіти, табелем навчальних досягнень учня / учениці).
У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких
предметів за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання
упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом
керівника закладу освіти створюють комісію, затверджують її склад (голову та
членів комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з
навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складають
за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття
загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки
України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки
України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314
2.
Загальний обсяг навчального
навантаження
Загальний
обсяг навчального навантаження в освітній програмі
закладу має відповідати загальному обсягу навчального навантаження, визначеному
для цього типу освітнього закладу в Державному стандарті базової середньої
освіти (Додаток 23) та Типовій освітній програмі для 5-9 класів (Додатки 1,2).
Загальний обсяг річного навчального навантаження для кожної галузі в освітній
програмі закладу освіти встановлюють у межах вказаного в Державному стандарті
та Типовій освітній програмі діапазону мінімального та максимального
показників.
Загальний обсяг навчального навантаження учнів розподіляється
між роками навчання, освітніми галузями, обов’язковими та вибірковими освітніми
компонентами.
Загальнікритеріїоцінюваннярезультатівнавчанняучнів
5-6
класів,якіздобуваютьосвітувідповіднодоновогоДержавногостандартубазовоїсередньоїосвітиРівнірезультатівнавчанняБалЗагальнахарактеристика1Учень/ученицярозрізняєоб'єктививчення2Учень/учениця відтворює
незначну частину навчальногоматеріалу,маєнечіткіуявленняпрооб'єктвивченняІ.Початковий3Учень/учениця
відтворює частину навчального матеріалу;
здопомогоювчителявиконуєелементарнізавдання4Учень/учениця з допомогою вчителя
відтворює
основнийнавчальнийматеріал,повторюєзазразкомпевнуоперацію,дію5Учень/учениця
відтворює основний навчальний матеріал, зпомилками й неточностями дає
визначення понять, формулюєправилоІІ.Середній6Учень/ученицявиявляєзнанняйрозумінняосновнихположеньнавчального
матеріалу; відповідає правильно, але
недостатньоосмислено;застосовуєзнанняпривиконаннізавданьзазразком7Учень/ученицяправильновідтворюєнавчальнийматеріал,знаєосновоположнітеоріїіфакти,наводитьокремівласніприкладина
підтвердження певних думок, частково контролює власнінавчальнідії8Учень/учениця
має достатні знання, застосовує вивченийматеріал у стандартних ситуаціях,
намагається
аналізувати,встановлюватинайсуттєвішізв'язкиізалежністьміжявищами,фактами,робитивисновки,загаломконтролюєвласнудіяльність;відповіділогічні,хочімаютьнеточностіІІІ.Достатній9Учень/учениця
добре володіє вивченим матеріалом, застосовуєзнання в стандартних ситуаціях,
аналізує й систематизуєінформацію,використовуєзагальновідомідоказиізсамостійноюіправильноюаргументацієюІV.Високий10Учень/учениця має повні, глибокі знання, використовує їх
упрактичнійдіяльності,робитьвисновки,узагальнення.
Мистецька освітня галузь
Мистецтво.
5-6 класи» (інтегрований курс)
§
§
§
§
Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (авт. Івасюк О. М., Комаровська О. А., Кізілова Г. О., Лємешева Н. А., Лобова О. В., Назар Л. Й., Чужинова І. Ю, Шулько О. А.).В Інституті
модернізації змісту освіти підготовлено ресурс «Навчально-методична скарбниця.
НУШ 5-6 класи»
У 2022/2023
навчальному році освітня реформа «Нова українська школа» продовжить активно
впроваджуватися у базовій школі. За новим Державним стандартом базової
середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30
вересня 2020 р. № 898, та новими модельними навчальними програмами, що
реалізують цей стандарт освіти (https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/), почнуть
працювати учні 5 класів усіх закладів загальної середньої освіти України.
Апробація Державного
стандарту базової середньої освіти і відповідно – модельних навчальних програм,
упродовж 2021/2022 навчального року здійснювалася в пілотних закладах освіти –
учасниках інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня «Розроблення і
впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної
середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої
освіти» (наказ МОН від 02.04.2021 № 406). Пряма комунікація з педагогами – пілотниками
дала можливість авторським колективам створити сучасні підручники для 5 класу,
зміст яких відповідає потребам сучасного учнівства (https://lib.imzo.gov.ua/vibr-pdruchnikv-5-klas-2021—2022-roki/konkursniy-vdbr/),
до яких планується й інше необхідне навчально-методичне забезпечення.
Для ефективного
орієнтування у новоствореному навчальному контенті Інститутом модернізації
змісту освіти підготовлено ресурс «Навчально-методична скарбниця. НУШ 5-6
класи» (https://docs.google.com/spreadsheets/d/1mC99CMln4MEbhW_G4v62ptgK8i0MpJAv/edit#gid=1559956736),
де усі навчальні та навчально-методичні матеріали розподілено за освітніми
галузями Державного стандарту базової середньої освіти та відповідно до
модельних навчальних програм.
Увесь запропонований контент пройшов
комплексну експертизу та рекомендований/схвалений для впровадження в освітньому
процесі закладів загальної середньої освіти.
Наразі ресурс «Навчально-методична
скарбниця. НУШ 5-6 класи» містить модельні навчальні програми, підручники і
посібники для 5 класу закладів загальної середньої освіти, але він поступово
наповнюватиметься новими компонентами для 5 і 6 класів після надання їм
відповідних грифів Міністерства освіти і науки України.
Комментариев нет:
Отправить комментарий